Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
євангеліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
євангеліє — 1. Зачало Євангелія, яке прочитують під час богослужіння; 2. Читання Євангелія на богослужінні … Словник церковно-обрядової термінології
євангелік — а, ч. Те саме, що євангеліст … Український тлумачний словник
євангеліст — а, ч. 1) Кожен із чотирьох визнаних церквою укладачів Євангелія. 2) Член євангельської громади або секти … Український тлумачний словник
Євангелія — див. Євангеліє … Словник церковно-обрядової термінології
євангеліє воскресне — Євангеліє, призначене для прочитання на утренях неділь; утренне євангеліє … Словник церковно-обрядової термінології
євангеліє на Страсний тиждень — Євангеліє, призначене для прочитання протягом Страсного тижня; страсне євангеліє … Словник церковно-обрядової термінології
євангеліє рядове — Євангеліє, призначене для прочитання в несвяткові дні; денне євангеліє … Словник церковно-обрядової термінології
євангеліє страсне — Євангеліє, призначене для прочитання протягом Страсного тижня; євангеліє на Страсний тиждень … Словник церковно-обрядової термінології
Євангеліє апракос — і Євангеліє апракосне див. апракос … Словник церковно-обрядової термінології
